Залік 4ЖУР

Завдання на залік

1.       Аналіз й оцінка композиції твору.

1. Поняття “композиція”, компоненти композиції.

2. Типи побудови текстів: оповідь, опис, роздум, діалогова, вкладена, циклічна, ієрархічна, архівна композиції.

3. Композиційні шаблони.

4. Залежність композиції від мети повідомлення, виду літератури, жанру повідомлення.

5. Навички редакторського аналізу композиції.

Завдання

1.       Виписати три визначення поняття “композиція”.

2.       Дібрати власні приклади різних типів побудови текстів.

3.       Проаналізувати композицію тексту. Поділити текст на абзаци. Обґрунтувати, а де потрібно – дати назву.

Урожай

            Десь угорі тонко видзвонює жайворонок. Мелодійні, ледве вловимі звуки тануть у гарячому мареві й народжуються знов. Вони бентежать душу, кличуть її за собою. Мені здається, що я зараз злечу над землею і, підхоплений тією чарівною піснею жайворонка, полину в безмежному просторі, легкий, як пір’їнка. Але ось народився вітерець. Колихнулося золоте море хлібів, і жайворонка не стало чути. Його пісня потонула в дивовижному живому гомоні. І вже інше привертає мою увагу. Хліб! Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся. У його гомоні я вже вчуваю веселий дзвін першої коси, гучну пісню комбайна, жваву розмову молотарки. Колосся має бронзовий колір. Такого кольору буває обличчя в сильної, здорової людини. Я простягаю руки, беру в жменю кілька колосків і почуваю, як тіло моє наливається земною силою. З трави на мене дивляться синіми очима степові волошки. Вони похитуються своїми голівками, ніби манять до себе. І я таки нахиляюсь над ними, без жалю зриваю одну квітку. Вона гарна, навіть дуже гарна, але якась мертва, неначе в ній захолола кров. І рука моя холоне від її дотику. Кидаю квітку геть. Знову нахиляю до себе колоски, притуляю їх до щоки. Від них віє невимірною, здоровою, трудовою силою. Я тримаю в руці тугі колоски й немов відчуваю, як вони з кожною хвилиною стають ще повнішими й ще тугішими – зріють. Мине кілька днів, і степ виповниться голосами людей та гудінням машин. Почнуться жнива. Настане найрадісніша пора року. Чесні трудові руки зберуть хліб і разом зріжуть бур’ян. Бур’ян загине, а зерно даватиме нові врожаї. Вічно світитиме над неозорим степом гаряче сонце, і вічно колихатимуться на щедрій землі під погожим вітром важкі бронзові колоски (Д.Ткач).

            Полтавщина відома народними художніми промислами і ремеслами. Решетилівське вишивання і килимарство та опішнянська кераміка стали окрасою багатьох художніх та краєзнавчих музеїв світу, а також зберігаються у приватних колекціях української діаспори. В Опішні створено унікальний видавничий центр “Українське народознавство”, мета якого полягає у збереженні та популяризуванні національного народного мистецтва. Зразки підготовлених там книг сьогодні можна зустріти на виставках різних рівнів, зокрема, двотомне видання “Українці” отримало Диплом І ступеня на Міжнародній виставці 2001 року. Саме Опішня нині є одним із найвідоміших в Україні науково-дослідницьких центрів етнічної самобутності, розвитку, утвердження і збереження традицій національної образотворчої культури. У цьому старовинному козацькому містечку створено єдиний у межах нашої держави Всеукраїнський центр наукового дослідження, збереження і популяризації вітчизняного гончарства, аналогів якому не знайти в жодній державі світу. Незважаючи на те, що сьогодні наукова та культурна справа у нашій державі не є прибутковою, центр у Опішні продовжує важливу справу збереження історичних надбань, українського національного менталітету, відроджуючи та підтримуючи зв'язок між минулим і сьогоденням. Працівники центру дбайливо оберігають неповторне народне мистецтво, творчо розвивають його, досліджують у наукових працях, піклуючись про донесення нашого національного багатства до наступних поколінь. Важливою частиною Всеукраїнського центру наукового дослідження, збереження і популяризації вітчизняного гончарства є видавництво “Українське Народознавство” – одне з найменших в Україні за чисельністю працівників, але водночас і одне з найповажніших і найтитулованіших у нашій державі за рівнем видання і розповсюдження книжкової продукції. Не дуже багато книг щороку випускає воно в світ – лише одну, дві, чи три – але ж ці видання з часом стають справжніми раритетами, якими користуються не лише науковці, спеціалісти, українська діаспора, а й викладачі вищих навчальних закладів та вчителі загальноосвітніх шкіл. Видавництво “Українське Народознавство” сьогодні є практично єдиним, яке чимало років діє в сільській місцевості, а не в місті, районному чи обласному центрі. Воно відроджує і захищає одне з найдавніших ремесел українського народу – гончарство, залишається відданим традиціям культурних надбань України. «Українське Народознавство» прагне видавати сучасну елітарну наукову книгу, яка нині, на жаль, не користується масовим попитом у населення. Цілком зрозуміло, що ніякого економічного, фінансового зиску від своєї діяльності видавництво не отримує. Але рушійною силою цього колективу є патріотичний ентузіазм, передусім, впевненість у тім, що українське гончарство, яке виникло багато тисячоліть тому і передавалося від майстра до майстра, від батьків – дітям і зараз залишилося живим мистецтвом, а не тільки зібраннями у музейних колекціях. Отож, в Опішні функціонує унікальне наукове видавництво, цілком зорієнтоване на розвиток національної культури, народного мистецтва, зокрема гончарства як унікального феномена народної культури, як філософії гармонійного життя. Видавництво “Українське Народознавство” – це своєрідна наукова лабораторія, яка популярно знайомить читачів з національними традиціями гончарства, виховує шанобливе ставлення кожного до національних святинь України.

2.      Робота редактора над композицією авторського оригіналу ткстів ЗМІ

План

            1.  Побудова літературного твору.

            2.  Аналіз структури літературного твору.

            3.  Оцінка прийомів композиції.

            4. Практика редакторського аналізу.

Завдання (обов’язково дати відповідь)

1 Охарактеризуйте типові прийоми побудови інформаційних матеріалів.

2. Наведіть приклади вдалих публіцистичних матеріалів, де використані образні прийоми побудови.

3. Які види планів існують у практиці літературної роботы редактора?

4. Що входиь ув поняття «композиційні рамки» літературного твору?

5. Яка роль початкової фрази в журналістському виступі?

6.  У чому полягає недолік «прямолінійних» кінцівок?

7. Охарактеризуйте логічні, контактні й конструктивні функції заголовка. Проілюструйте увдалі й невдалі заголовки.

3.      Робота редактора над текстами, різними за способом викладу

План

1.      Оповідь.

2.      Опис.

3.      Роздум.

Завдання (обов’язково дати відповідь)

1. Які уроки повинен запам’ятати редактор із спостережень над класичною оповідною прозою?

2. Сформулюйте загальні вимоги до побудови оповіді.

3. У чому полягає різниця між епічним і сценічним способами оповіді?

4. Яку роль у публіцистичному тексті відіграє відтворення особливостей мовлення оповідача?

5.У чому полягає складність роботи редактора над оповіддю в подієвій інформації?